Корпоративні облігації в Україні: що відбувається з ринком
Обсяг щорічних торгів на Варшавській фондовій біржі становить €311,5 млрд., а на українському фондовому ринку цей показник ледве дотягує до позначки €6,5 млрд. Наш ринок невеликий, активних гравців не так багато. Протягом I півріччя 2021 року НКЦПФР зареєструвала 82 випуски облігацій компаній в Україні на суму ₴7,45 млрд. Якщо порівнювати показник з аналогічним періодом за 2020 рік, то сума зменшилася на ₴20,9 млрд. Яким є ринок корпоративних облігацій в Україні, чи має він перспективи зростання, дізнаємося нижче.
Інвестори не довіряють українським корпоративним облігаціям
Експерти вважають, що ринок корпоративних облігацій в Україні майже не розвинений. Такої думки виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова, яка згадує про інтенсивний розвиток цього сегменту в 2000-х роках. Основними інвесторами корпоративних облігацій у 2001 році були комерційні банки, яких приваблювали цінні папери через їхню високу прибутковість.
У 2002 року НБУ регулярно вилучав у установ ₴1,5 млрд наддостатньої ліквідності за допомогою своїх інструментів. У цей час банки, щоб не набувати депозитних сертифікатів НБУ, вирішили просто збільшити кількість виданих довгострокових кредитів, а також купівлю корпоративних боргових паперів.
І в цьому випадку добре підходили облігації. Угоди відрізнялися швидким оформленням, застава не була потрібна, а самі ЦП приносили високу прибутковість. Наприклад, в 2001 році Одеський коньячний завод за своїми облігаціями серії Е виплачував власникам 25% річних. 2002 року придбання таких цінних паперів стало масовим явищем.
Інших можливих покупців корпоративних боргових паперів, крім банків, було не так вже й багато. Компанії реального сектора, на відміну від банків, бачили перед собою інші альтернативи цим способам інвестування, а інвестиційні компанії та страховики працювали більше з акціями. Активність банків стосовно сегменту корпоративних облігацій пов’язували і з іншою причиною. Деяким одержувачам кредитів банки рекомендували випускати облігації, щоб банкір міг їх купити. За рахунок цього було більше шансів отримати позику.
Все це призвело до ілюзії багатьох підприємств щодо привабливості корпоративних боргових паперів. Вже до кінця 2003 року сформувалися цілі групи неринкових облігацій. І в цей час банки перестали цікавитися цим варіантом інвестицій. Криза 2008 року призвела до масових дефолтів емітентів облігацій – лише за місяць компанії з інвестиційно-привабливих підприємств із хорошими кредитними рейтингами ставали банкрутами.
За словами виконавчого директора НАБУ, криза 2008 року показала, що інвестори в Україні зовсім не захищені від купівлі корпоративних ЦП, якщо враховувати місцеві ділові звичаї. За останні 10 років законодавство у цій сфері змінилося, деякі НПА були розроблені для захисту інтересів інвесторів, проте захист таких прав є в нашій країні непростою справою. До іншої проблеми можна зарахувати конкуренцію ОВДП за рахунок можливості рефінансування НБУ. Справа в тому, що ринок на 98% складається саме з ОВДП. Така тенденція цього року часто змінюється, але ставки лише на рівні 15-19% річних позичальників не залучають, оскільки вони можуть одержати кредити у банках за нижчими цінами.
Незважаючи на ті фактори, які заважають ринку корпоративних боргових паперів розвиватися в Україні, якийсь інтерес цей сектор інвестування все ще викликає у приватних інвесторів. На думку директора департаменту казначейства та фінансових інститутів ЗАТ «ОТП Банку» Коваленко О., приватні інвестори намагаються шукати ЦП високої прибутковості, отже, готові йти на ризики. В останні місяці премія до суверенної кривої за ЦП була на рівні 7-8%.
Сектори економіки України, де 2021 року випускають ОВДП, різні, як і причини емісії ЦП. Фахівці виділяють такі напрямки:
– поповнення фінансових ресурсів;
– залучення грошей для розвитку нових проектів;
– поповнення оборотних коштів;
– довгострокове планування;
– здійснення угод з поглинання та злиття бізнесу;
– створення позитивного іміджу фірми як успішного розміщення корпоративних облігацій;
– вплив на рівень доходу за облігаціями;
– вихід на міжнародний ринок позикових коштів.
Керівник відділу управління ЦБ Департаменту операцій на фондовому ринку АТ «ТАСкомбанк» Вдович О. вважає, що інвестори, які вже працювали раніше з ОВДП, намагаються знайти більш прибуткові інструменти, навіть якщо вони пов’язані з більшими ризиками. Саме тому ринок корпоративних ЦП розвиватиметься.
У чому особливості випуску українських облігацій
Комісія НКЦПФР щорічно звітує та публікує топову десятку підприємств-емітентів, які зареєстрували значні випуски облігацій та перелік компаній, облігації яких мали найбільший попит на біржовому та позабіржовому ринку. На ринку боргових інструментів переважають короткострокові облігації, що пов’язано з великими кредитними ризиками та фінансовими можливостями емітентів.
У структурі випусків корпоративних облігацій за підсумками січня-червня 2021 р. переважають облігації підприємств – 99,3% (29683,99 млн. грн.). Частка облігацій банківських установ у сукупному обсязі зареєстрованих складає лише 0,7% (200 млн. грн.). Таким чином, банки практично відмовляються від залучення грошових ресурсів шляхом випуску облігацій та їх інституційними інвесторами.
Ліквідність ринку облігацій впливає на зацікавленість потенційних інвесторів і визначається такими основними характеристиками:
– стійкість цін (у тому числі незначне відхилення між ціною попиту та пропозиції);
– швидкість угод купівлі-продажу;
– наявність платоспроможного попиту над ринком;
– невеликі витрати на купівлю-продаж.
Що ж до питання рівня ліквідності облігацій, слід звернути увагу, що державні інструменти мають значно більший рівень ліквідності, ніж корпоративні, що значно знижує привабливість останніх. Така тенденція й у розвинених світових фондових ринків.
Емісія та розміщення облігацій має важливе значення для функціонування корпорацій та ефективного розвитку всього фондового ринку. Випуск облігацій дозволяє підприємствам залучити довгострокові фінансові ресурси на вигідніших умовах, ніж традиційні банківські кредити, особливо в умовах незадоволення потреб у довгостроковому банківському кредитуванні. Але така практика поки що не набула поширення серед вітчизняних підприємств через наявність певних об’єктивних причин – недостатньо розвинений внутрішній ринок капіталів, складний та витратний процес емісії, необхідність належного забезпечення власних зобов’язань, недостатність досвіду керівництва компаній та потенційних інвесторів тощо. Саме тому використовувати такі інструменти можуть лише міцні та великі підприємства.
Середньому бізнесу цей інструмент фінансування недоступний через законодавче обмеження – випуск облігацій повинен проводитися на суму, яка не перевищує 25% статутного фонду емітента (а невелика сума емісії просто нерентабельна). Випуск та реєстрація облігацій є надзвичайно складною, багатоетапною, а процедура передбачає дотримання емітентом певних правил. У результаті підприємствам складно розмістити свої облігації. Крім того, емісія облігацій передбачає відкритість та публічність компаній-емітентів, а в реаліях українського бізнес-середовища не всі підприємства до цього готові.
Активність попиту на корпоративні облігації стримується через різні підходи до оподаткування: доходи від державних облігацій не оподатковуються, а по корпоративним облігаціям діє податок в 18% і військовий збір – 1,5%. Тому на вітчизняному ринку боргових фінансових інструментів зафіксовано зовсім незначні обсяги інвестицій у облігації фізичними особами. При цьому переваги корпоративних облігацій теж мають. У разі банкрутства емітента вони мають пріоритет у погашенні перед звичайними та привілейованими акціями. Крім того, умовами емісії корпоративних облігацій може бути надана можливість їх конвертації в акції корпорації-емітента.
Залежно від готовності компанії до випуску облігацій, на це може піти до півроку. На швидкість операції впливає готовність фірми спілкуватися з інвесторами, її публічність, прозорість компанії. Розміщення ЦБ призводить до високої уваги до компанії, отже необхідно забезпечити своєчасне виконання взятих на себе зобов’язань. При виборі емітента інвестори мають провести оцінку фінзвітності та кредитного потенціалу фірми. Якщо ці показники в нормі, то слід аналізувати ставку дохідності, термін погашення і рівень ліквідності цінних паперів.
Серед ризиків, які можуть виникнути в емітента облігацій, фахівці відзначають зміну ринкових ставок, оскільки випуск паперів забирає час. У деяких випадках компанії навіть заморожують випуск корпоративних облігацій, але залучення досвідчених андеррайтерів дозволяє уникнути такої ситуації. Часто корпоративні папери є незабезпеченими, тож за банкрутства емітента інвестори можуть повернути свої вкладення. Експерти радять по можливості заручитися додатковими гарантіями від кінцевого бенефіціара, прописати процедуру дефолту з іншими фірмами з групи емітента.
Успішні кейси від українських компаній-емітентів
Представники компаній в Україні, які випустили корпоративні боргові папери, вирішили поділитися досвідом розміщення облігацій, розповіли, наскільки успішним вони вважають цей інструмент.
Компанія ТОВ «Ілта»
Фіндиректор офіційного дилера автомобілів Peugeot та Citroen ТОВ «Ілта» Войтюк В. вважає, що лізинг потребує серйозних капіталовкладень в Україні. Для отримання додаткового фінансування компанія використовувала банківські кредити, але шукала інші варіанти. Свій довгостроковий кредитний рейтинг uaA із прогнозом «стабільний» вони відстежували з 2018 року, оскільки розуміли, що потенційні інвестори звертатимуть увагу на цей показник.
Використання облігацій дозволило ТОВ «Ілта» відмовитися від значних витрат та спростити адмінпроцеси, пов’язані з оформленням позик – оцінка застави, нотаріальне засвідчення кредитних договорів, огляди майна з боку банку, оплата страхових договорів. Додатково вдалося знизити ціну запозичень через альтернативний канал отримання фінансування. Для випуску облігацій було вирішено залучити партнера – АТ «Таскомбанк», який відповідав за весь процес випуску ЦП, окрім пошуку інвесторів. Процедура розміщення облігацій забрала 3 місяці, а загальний обсяг емісії склав 50 млн. грн. До кінця 2019 року вдалося продати 57% паперів кінцевим власникам, а в 2020 році було продано решту обсягу емісії.
Під час продажу ЦП компанія стикалася з недовірою до цього варіанта інвестування. Деякі інвестори нічого не знали про корпоративні боргові папери, інші мали негативний досвід у цій справі. Щоб заспокоїти всіх учасників процесу, ТОВ «Ілта» вирішила провести аудит своєї діяльності, включила ЦП до переліку ПФТС.
Компанія Cardservice
Засновник компанії Cardservice, яка займається обслуговуванням кредитних програм фізосіб, Богодухов Д. розповів про свій досвід випуску облігацій на українській фондовій біржі. Облігації було випущено для кількох компаній групи – Cardservice, CreditService, FastFinance та BizFinance на суму 97,5 млн. грн.
Залучити кредити від банків Cardservice було неможливо, тому що не було нормальної застави, а брати гроші у населення таким фірмам заборонено в Україні. Тож залишаються лише корпоративні облігації. Це відмінний варіант для інвестування, вважає Богодухов Д., тому що можна отримати хороший дохід, при цьому він йде в суворо обумовлений час, є офіційним. На фінансові операції «білим» у нашій країні вже розвивається попит.
На випуск та реєстрацію цінних паперів компанія витратила 2 місяці, з урахуванням реєстрації емісії та складання звіту про первинне розміщення. Розміщувати свої облігації фірма вирішила власними силами, оскільки вже була база інвесторів. Перші боргові папери з’явилися на ринку в 2019 році і сьогодні компанія Cardservice має вже солідний досвід у цій сфері. Є невеликі складнощі при розміщенні ЦП – це новизна інструмента для інвестора. Багато хто з них просто не має досвіду купівлі корпоративних облігацій, не вистачає знань. Компанії доводилося детально пояснювати, як відбувається купівля, виплата купонного доходу.
Перспективи розвитку вітчизняного ринку корпоративних облігацій
Потенціал для розвитку та активізації ринку є. Слід зазначити, що сектор обігу облігацій залишається недостатньо диверсифікованим: обмеженість представлених фінансових інструментів строками погашення та обігу, режимами процентних ставок. Для зміцнення потужності ринку потрібна поява нових видів облігацій, включаючи інфраструктурних гібридних видів ЦП.
Найважливішою складовою системи забезпечення ефективного розвитку ринків капіталу є довіра та зацікавленість інвесторів, їхня готовність працювати з борговими фінансовими інструментами. Збільшення кількості інвесторів – це позитивний процес, який потрібно забезпечити в Україні. Це сприяє підвищенню ліквідності ринку, що ускладнить маніпулювання цінами. Важливим у цьому аспекті є посилення захисту прав як інвесторів, так і емітентів, врегулювання питань їхньої цивілізованої взаємодії на державному рівні шляхом удосконалення та дієвості нормативно-правової бази.
Ключовими компонентами розвитку вітчизняного ринку облігацій є:
– створення стимулюючих умов залучення заощаджень ринку капіталів;
– популяризації інвестицій серед усіх верств населення;
– підвищення добробуту, відновлення довіри та зростання проінформованості громадян про інструменти фондового ринку;
– швидкість та надійність інформаційного забезпечення;
– вдосконалення механізму функціонування ринку боргових фінансових інструментів також пов’язане із забезпеченням загального мікро- та макроекономічного середовища в країні.
У НАБУ зазначили, що вони не очікують швидкого зростання ринку корпоративних боргових паперів у найближчі роки, але чекають на послаблення негативних факторів. Можливо, у майбутньому буде помічено активізацію окремих сегментів фондового ринку, пов’язаних із «зеленим» фінансуванням.
Там наголошують, що корпоративні облігації – інструмент публічного боргу, який реагує на кризи в економіці, тому інвестори залежать від фінансового стану компаній-емітентів, їхньої можливості обслуговувати свої зобов’язання. Якщо брати до уваги конкуренцію з ринком ОВДП, то результати поки що не на користь корпоративного сектору. Шляхом підвищення відповідальності та компетентності емітентів, а також створення умов для покращення їхнього фінстану можна розвинути ринок корпоративних цінних паперів.
У АТ «Таскомбанк» позитивно відгукуються про розвиток українського ринку облігацій у майбутньому. Вдович О. назвав облігації – важливою частиною фінринку, тому на сектор корпоративних облігацій впливатимуть такі самі фактори, що й на ринок ОВДП. Важливо розуміти, що будь-який ризик інвестору потрібно оцінювати з огляду на прибутковість ЦП, а вже потім приймати виважене рішення щодо інвестування.
Про поступове посилення інтересів та підвищення лімітів на корпоративні боргові папери говорять із позитивом і у АТ «Альфа-Банк» (Україна). Такі інвестиції приносять більший прибуток, ніж придбання ОВДП. А серед поштовхів до появи інтересу з боку інвесторів вони називають запуск 2-го рівня пенсійної системи, яка передбачає відрахування до накопичувальних фондів. Частина цих коштів (а це мільярди доларів) буде інвестована в корпоративні облігації.
Висновок
Незважаючи на складну кон’юнктуру фондового ринку, облігації залишаються міцним та перспективним джерелом залучення фінансового капіталу. На жаль, показники, що характеризують стан вітчизняного ринку облігацій, значно відстають від аналогічних світових параметрів. Це пов’язано з певними бар’єрами та фундаментальними дисбалансами, а саме: невеликою капіталізацією всього фондового ринку, слабким розвитком біржової торгівлі та її відставанням від світових тенденцій, недовірою та слабкістю корпоративного сегменту боргових фінансових інструментів, відсутністю добре розвиненої ринкової інфраструктури, недостатнім рівнем ліквідності, прозорості та ефективності українського ринку цінних паперів. Кожна із зазначених проблем потребує глибокого детального опрацювання та консолідації зусиль усіх учасників ринку для реалізації системних заходів побудови інвестиційно-привабливого та ефективного ринку боргових фінансових інструментів.